Скам'янілі зуби з південного Китай свідчать про те, що Homo erectus вижив у тропічних лісах до 184 000 років тому
Вісім зубів Homo erectus були ідентифіковані серед дев'яти зубів гомініна, знайдених у Баксіанській та Наксіанській печерах у Чунцзоо, Гуансі-Чжуанський автономний район, південний Китай. Ці скам'янілості датуються між 324 000 і 184 000 років тому. Результати, опубліковані в журналі Nature 18 листопада, розширюють відому викопну історію Homo erectus в Китаї щонайменше на 80 000 років. Це відкриття кидає виклик попереднім припущенням щодо середовища проживання та поведінки видів, припускаючи, що вони можуть адаптуватися до густих тропічних лісів.
Викопні об'єкти на півдні Китаю
Дев'ять зубів гомінідів були знайдені в печерах Баксіан і Наксіан в Чунцзоо, Гуансі-Чжуанський автономний район. Ці два печерних місця розташовані приблизно в 15 кілометрах один від одного в регіоні, що характеризується карстовими ландшафтами, печерами та тропічною рослинністю. Баксіанські і Наксіанські печери являють собою значний археологічний контекст для розуміння стародавніх людських популяцій на півдні Китай. Відкриття цих скам'янілостей дає нові уявлення про палеоантропологічну історію регіону.
У дослідженні брала участь міжнародна команда дослідників з Австралії, Китай та Європи. Дослідження використовувало п'ять незалежних методів датування, застосовуваних до скам'янілостей і навколишніх матеріалів, щоб встановити точний віковий діапазон. Датований діапазон від 324 000 до 184 000 років тому міцно ставить ці зразки в епоху середнього плейстоцену. Це хронологічне розташування допомагає дослідникам реконструювати хронологію присутності гомініну на півдні Китай.
Молекулярний аналіз підтверджує вид
Молекулярні дані від стародавніх білків у п'яти зубах підтвердили ідентифікацію інших зубів як Homo erectus. Цей молекулярний аналіз дав вирішальне біологічне підтвердження морфологічної ідентифікації, зробленої дослідниками. Молекулярний аналіз показав, що вибіркова популяція відрізнялася від інших відомих груп Homo erectus середнього плейстоцену в Східній Азії. Ці інші групи включають тих, хто був знайдений у Чжукудіані в Пекіні та Хесяні в провінції Аньхой.
Дев'ятий екземпляр, що отримав позначення PA1796, відрізняється за формою від відомих Homo erectus, неандертальців і сучасних людських зубів. Отже, класифікація цього дев'ятого зразка залишається невизначеною в усіх звітах. Дослідники відзначили, що відкриття підтверджує присутність Homo erectus в несподіваному місці і періоді часу. Археолог Рено Жан-Бойо заявив, що відкриття показує, що еректус був набагато більш гнучким, ніж вважалося раніше.
Наслідки для еволюції людини
Знахідки показують, що Homo erectus вижив у тропічних лісах до 184 000 років тому. Це прямо суперечить попереднім припущенням, що тільки Homo sapiens могли населяти такі щільні тропічні середовища. Відкриття продовжує відомий викопний літопис Homo erectus в Китаї щонайменше на 80 000 років. Цей висновок значно змінює розуміння географічного поширення виду та його екологічної адаптивності.
Дослідницька група, до складу якої входила геохронолог Кіра Вестауей, прийшла до висновку, що печери Баксіан і Наксіан пропонують унікальне вікно в адаптацію стародавньої людини. Дослідження надає переконливі докази того, що архаїчні види людей підтримували складні екологічні відносини з екосистемами тропічних лісів набагато довше, ніж передбачалося раніше. Міжнародне співробітництво підкреслює глобальну важливість палеоантропологічних досліджень у розумінні еволюційних шляхів людини.
Цю статтю підготовлено за допомогою ШІ на основі кількох новинних повідомлень; наша редакція перевіряє її відповідно до редакційних принципів. Редакційні стандарти · Повідомити новину й контакти
Коментарі 0